Поиск

Офшорний бізнес: чи є шанси на виживання?

Кафедра банківської справи ОНЕУ
15 апр. 2016 г.
2 мин. чтения

Останнім часом у засобах масової інформації активно обговорюється використання великими бізнесменами і політиками по всьому світу офшорних компаній в якості інструменту для оптимізації оподаткування, підвищення конфіденційності інформації про власників бізнесу і т. д. При цьому загальне ставлення українського суспільства до використання такого інструменту, як офшорні компанії, є переважно негативним. Зокрема, це пов'язано з використанням офшорних компаній для відмивання коштів, фінансування тероризму та ухилення від сплати податків. Одночасно багато хто забуває про те, що саме по собі використання офшорних компаній при корпоративних реструктуризаціях і побудові бізнесу не є протизаконним. Останню хвилю критики використання офшорних компаній викликав скандал з "панамськими паперами", що вибухнув в позаминулу неділю. Однак, на мій погляд, цей скандал істотним чином не вплине на ринок офшорів, так як саме по собі використання таких компаній не є протизаконним, а самі офшорні компанії продовжують залишатися досить доступним і дієвим механізмом структурування бізнесу по всьому світу, зокрема, в Україні. Більше того, останнє десятиріччя спостерігається стійка тенденція до підвищення прозорості офшорних юрисдикцій, метою якої, в першу чергу, є боротьба з відмиванням грошей, зароблених злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та іншою незаконною діяльністю. Зокрема, 20 травня 2015 року була прийнята нова Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради про запобігання використанню фінансових систем з метою відмивання грошей або фінансування тероризму. Дана директива запроваджує суворі правила для юристів, нотаріусів, аудиторів, банків та інших фінансових установ при роботі з офшорами. Крім того, останнім часом намітилася тенденція до висновку багатьма державами (США, Сполучене Королівство, Німеччина, Франція, Іспанія і т. д.) з основними офшорними юрисдикціями (наприклад, Британськими Виргинскими Островами, Маврикієм, Бермудами, Багамами, Сейшеллами та ін.) двосторонніх договорів про обмін інформацією (як за запитом, так і автоматично), які також є ефективним механізмом у боротьбі з відмиванням грошей, ухиленням від сплати податків. На жаль, Україна на даному етапі не уклала подібні двосторонні угоди ні з одним з офшорів, не беручи до уваги намір укласти Угоду з Белізом про обмін інформацією з податкових питань (яка поки не набрала чинності). Все вищевикладене поступово призводить до того, що провайдери послуг в офшорних юрисдикціях (банки, секретарські і юридичні компанії) висувають все більш і більш жорсткі вимоги з ідентифікації клієнтів та все частіше відмовляються приймати клієнтів, особи яких вони не можуть встановити, або щодо яких у них виникають підозри про законне джерело походження коштів. Отже, офшорні компанії з кожним роком буде все складніше використовувати для будь - яких незаконних цілей, при цьому, мені здається, в разі їх використання звичайними бізнесменами, які можуть підтвердити свою особу і джерело походження коштів, офшорні компанії продовжать залишатися дієвим механізмом для оптимізації оподаткування та структурування бізнесу. А якщо так, то таке використання офшорних компаній у сучасному світі саме по собі не вважається протизаконним і його ніяк не можна назвати "відмиванням грошей". Факт витоку такої великої кількості документів і інформації, як у випадку з "панамськими паперами", швидше за все, змусить українських бізнесменів, які використовують або планують використовувати у своїй діяльності офшорні компанії, задуматися про більш відповідальний підход до використання такого інструменту з точки зору законодавства України. Зокрема, це змусить українських бізнесменів дотримуватися вимог валютного (про отримання відповідних ліцензій на інвестування за кордон) і антимонопольного законодавства України, а також змусить більш відповідально підходити до питань декларування своїх доходів і активів. А це означає, що скандал з "панамськими паперами", суттєво не вплинувши на ринок офшорів, послужить хорошим "струсом" для вітчизняних бізнесменів і змусить їх більш відповідально ставитися до питання дотримання українського законодавства.